[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aEmbSTZCvk8&fbclid=IwAR2H_pM8OPZ6U4ZD5ko1l-eJd56N6kPbmoe-1saiootDjeOGWbE5uzq7lj0[/youtube]
[b][i]Мисливська жартівлива[/i][/b]
Не забуду, не забуду
тих галявин у снігах,
де ми звіра полювали –
звіра зайця-русака.
[i]Приспів:[/i]
[i]Заєць, заєць, заєць –
тільки вуха і сліди! –
Бігло, бігло тепле хутро,
враз поділося кудись.[/i]
Для розминки – ми направо,
зайці, звісно, в інший бік –
люди й звірі мають право
уникати власних бід.
[i]Приспів.[/i]
Де в снігу суха отава,
звідси нам наліво йти,
раптом заєць – привітався:
люди й звірі – то брати!
[i]Приспів.[/i]
Створено 19.12. 2009 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 134 - 135.
[i]Музика Михайла Тріля[/i]
[i]Виконує Володимир Питель[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2014
автор: Т. Василько