Очі хочуть простої картинки.
Крадькома
підкидатимеш "фейк" щохвилинки –
"з’їсть" юрма.
Ми ж картинкам безпомічно раді!..
Тямить – лінь…
А свідомість юрби – що насправді?
Пластилін!
Ти ж зухвалий – бери її в руки
і ліпи,
як в очах закарбовано букви:
"ми – раби".
(Не завадить натхнення звіряче…)
Намочи
тільки руки завчасно добряче.
Звісно, чим…
І тоді – піде все, як по маслу:
кров-біда…
Тільки знай побрехеньки і гасла
підкидай...
І уже як Великий Добродій
"попадеш"
у історію дружби народів.
Світ – без меж!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507279
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: Тетяна Яровицина