Невагомий світанок шепотів мені нову казку. Я завжди дивуюсь і ловлю надію, що він хоче замінити мені будильник. Полохливі сонячні промінчики чатували мої очі, волосся, вони гралися з моїми снами і надіями. Новий день-нова сторінка життя. Така собі чиста, світла, незаплямована сторінка. І розпочинаю її не я, а мій сонячний світанок.
Сьогодні Матінка Природа прогнозує вступ до запашного оповідання з цікавим яскравим сюжетом і милими головними героями.
Я розплющую очі, ліниво відштовхую такий солодкий сон і посміхаюсь…все таки книга життя пишеться. З відчиненої кватирки чути спів ранніх пташок. Цвірінькочуть, щебечуть, пищать - закликають до нових вражень, нових перемог. А мені хочеться співати разом з ними – підхоплюю настрій Океану Ельзи і ще один рядок сторіночки заповнюється щасливим змістом.
Заварюю каву. Насолоджуюсь ароматом немов вперше, погоджуючись з тим, що дружба на все життя буває не лише між людьми, а й між людиною і смакотою. Чомусь вірю, що у кави теж є душа і пов’язані ми з нею саме духовним : теплом, спокоєм, натхненням. Кава дарує мені смак, насолоду, натомість я дарую їй оповідання оповиті душею.
Світ прокидається. Діти збираються до школи, дорослі на роботу, домашні тваринки налаштовуються на ліниву самотність. Кожен пише свою сторінку життя – хтось навпомацки з сумом і без надії, хтось з величезним натхненням і маленькими можливостями. Але всі пишуть…для майбутнього, для спогадів. Пишуть для читачів і слухачів які звернуться до Книги рідної людини, подорожнього або просто знайомого в пошуках підтримки, поради, життєвого досвіду.
Книга довжиною в життя. Нова сторінка з нового світанку….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507281
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: Tetyana_Shulga