Обійнявшись з тобою стояли
І шукали на небі зорю,
Ту єдину що шлях нам покаже:
Без турбот, без образ, без жалю…
І ніхто з нас не міг тоді знати
Скільки часу зірки відвели.
Чом раніше цей шлях не впізнали?
Та у кожного різні шляхи…
Вітер грає навколо, лякає,
Все сполохати хоче нас.
Та нехай він собі кружляє
Душі наші сильніші за час.
Ми стояли, з тобою, мовчали,
Відчували, як б’ються серця
І раптово ти стиснула руку:
Ось поглянь ти на неї – вона!
Я дивлюся на небо там світить
Невеличка, яскрава зоря.
В свої сили впевнено вірить –
Обирає свій шлях життя…
Твої пальці стискають руку,
А в очах твоїх стільки тепла…
Відчуваю, що більше не втрачу
Бо ти поруч, ти справжня, моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507312
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: sas_malko