Колосся дощик вмив,
Вітер взявсь за діло,
Його гарненько підсушив,
А воно ще невміло.
Тихесенько так шелестить,
Ще сили геть не має,
Настане скоро вже та мить,
Щодень зерном буяє.
Тоді грайливий вітерець,
Йому лиш для потіхи,
Жнива для літечка вінець,
Зерно сиплеться в міхи.
http://antonina.in.ua/index.php/20-pejzazhna-lirika/760-kolossya-doshchik-vmiv.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507394
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: Антоніна Грицаюк