Черства душа ,немов кусок вугілля,
Нема в ній світла і тепла немає.
Вона гірка,як полинове зілля,
Безбарвна і глуха ,вона без жалю.
Черства душа живе в своєму світі,
І що навколо їй усе байдуже,
Вона ніколи не зійде з орбіти,
І слово « ближній», то для неї чуже.
Немає в ній страждання і тривоги,
Емоції людські не притаманні,
Вона ніколи не шукає Бога,
Та дні прожиті на землі всі марні.
Ви проженіть з душі свою черствинку,
І не жалійте теплих слів для ближніх,
Життя поставить вам свою оцінку,
Самотнім не залишить вас Всевишній .
25.06.14 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507414
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: леся квіт