Моя маленька дівчинко
Привіт твоїм батькам.
За мене не хвилюєшся?
Та не хвилюйсь! Я сам.
Коли пішла усе не так.
Здалось змінився світ.
В тебе не серце, а будяк!
Привіт тобі! Привіт!
Я привітавсь, а ти німа
Ну нащо так робить?
Як віриш, що мене нема,
То зникну в одну мить.
Була любов як мить у нас.
Єдина щастя мить.
На «ви» звертатимусь до вас,
Бо у душі гримить.
У нас було те, що було.
І це вже не змінити.
Тоді у серці так гуло,
Що вам не зрозуміти.
Вам все одно: привіт, бувай,
Хоч йди під три чорти!!!
Як хоч другого покохай…
Мені вже не прийти.
Не повернуся я до вас.
Вже без адреси ви.
Ніколи вже не буде нас.
Простіть мене… прости…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507451
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Хворий Джентльмен