[i]Ради родинки смуглой одной, одного благосклонного взгляда
Я отдам Самарканд с Бухарой и впридачу - богатства Богдада.[/i]
Хафиз
Твої недоціловані вуста,
Гарячі й пристрастно-звабливі,
І серце стука: саме та,
З якою будеш ти щасливий!
Недоціловані, жадані,
Що зводять з розуму людей,
Віддати годен ти останнє
За пристрасть дивний цих очей...
Що можеш ти? Яке багатство
Віддаш за дотик милих рук?
Хоча поринеш в мрії царство,
Зазнаєш ти кохання мук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507506
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: kostyanika