В душі сьогодні гамірно і людно.
Відкриті двері для гостей і втіх.
Ми зорям не клялися словоблудно.
Я їм писала сповіді… а ти…
Був поруч, та не чув і не побачив…
Нас не п’янили запахи троянд.
За зради не просили ми пробачень.
Ти просто був моїм буремним «я».
Сьогодні в мене в серці штучні квіти,
І зріє в них оман отруйний мед.
Любов нам не лишила заповіту,
Героям драми не дала імен.
Та я в кохання вірую донині,
Хоч храм уже зруйнований давно.
Намисто зір збираю по перлині –
Ту пісню-сповідь із щемливих нот.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507585
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Лілія Ніколаєнко