Тепер ніколи не згасити…

Тепер  ніколи  не  згасити...

Тепер  ніколи  не  згасити
Любов  до  краю  москалю,
Який  шле  найманців  нас  вбити
За  гроші  дико,  без  жалю.

За  нашу  волю  Кремль  карає
Народ  мій  підло,  як  завжди.
Докіль  він  мускулами  грає..
Та  всі  даремнії  труди.

В  нас  інший  шлях  -  в  сім'ю  народів
Туди,  де  людяність  цвіте!
Туди,  де  щастя  верховодить
Й  добробут  слово  не  пусте.

Якби  москаль  був  нашим  братом,
То  не  загарбував  би  Крим,
Й  кроваву  лапу  волохату
Не  пхав  на  Схід  наш,  де  вітри
Підняли  зомбі-бандюгани.
То  Януковича  сини  -  
Вся  чорна  рать  того  тирана,
Що  втік  в  Ростов  ще  до  весни
Вже  після  розстрілу  Майдану.

Та  ми  здолаємо  цю  свору
В  овечій  шкурі  всіх  вовків,
Залічим  рани  Ненці  хворій
Й  туман  розвіється  з  мізків,
Хто  жив  у  страсі  і  поборах.

І  духу  цього  вже  не  вбити
В  нас  кожен  другий  -  патріот!
Лишень  країну  треба  зшити
Й  зміцнити  Армії  оплот.

Нового  маєм  президента.
Народ  довіру  йому  склав
Кермуй,  козаче,  всі  акценти
Розумно  й  зважено  розстав.

Отож  обдумай  все  добряче,
Якщо  цю  ношу  вже  обняв.
Вперед,  по-новому,  терпляче
Зроби  усе,  що  обіцяв...

Не  дай  Бог  третього  Майдану
Надія  в  краще  пломенить,
Пече  у  серці  Східна  рана,
Але  й  на  Заході  болить.

Бо  ми  є  ціле  і  єдине
Як  організм  отой  живий...
А  є  ще  виродки  в  родинах...
Хоч  Божа  заповідь  -  не  вбий!

Та  не  згасити  вже  нікому
Порив  до  нового  життя.
В  серцях,  мов  пісня,  вже  вагомо
Засіло  краще  майбуття.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507617
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 26.06.2014
автор: Василь Дальнич