Ластівки літали низько над водою,
Черкали по хвилях боязно крилом,
На піску сиділи разом ми з тобою,
І шептали ніжно тільки про любов.
Комиші шуршали, голосне звучання,
Небо майорило хмарами рідкими,
Ми шептались тихо тільки про кохання,
І ніхто не знав те, як ми любили.
Береги мовчали, їм немає ходу,
І вода змивала золоті піски,
Цілували ми водяну природу,
Це напевно щастя за усі роки.
На піску сиділи ми з тобою разом,
Так би просидіти нам з тобою вік,
У палкій любові, тільки без образи,
Й мабуть загубили б ми коханню лік.
28. 06. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2014
автор: Віктор Остроух