Удар. Мовчання. Бий сильніш.
Від сліз щемлять блакитні очі.
Заплачеш — вдарять. Закричиш —
Твій крик поглине сутінь ночі.
Тікати? Вб'ють, як доженуть...
А, втім, нехай! Нехай каміння
Кидають і ногами б'ють
До сліз! До крові! До тремтіння
Презренних їхніх кулаків!
Терпіти? [i]Хай їм грець, пропащим...[/i]
Терпи. Терпи. Терпи! Кінець...
Тепер йому навіки — краще.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507814
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: KovalevskaЯ