Вічна казка…

У  ластовинні  хмар  зрябіла  неба  синь,
Крізь  сито  грає  сонце  промінцями,
Вдягла  свитину  чебрецеву  далечінь
Розшиту  щедро  маків  каганцями.

У  м'ятнім  вихорі  дрімає  літній  сад,
Й  тяжіють  аґрусу  рубінові  сльозини.
Крокує  червень  на  святковий  променад,
Дитинством  пахнуть  кошики  малини.

Ставок  дзеркалить  клаптиком  води
Й  співає  вітер  тихо  в  очереті.
Мене  дитинство  знов  веде  сюди,
Де  вічна  казка  в  солов'їному  сонеті...
       
                           16.06.2013.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507855
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: Ірина Кохан