Вибух весни (про кохання)...

Чарівно-бірюзово  в  гаї  проліски  вогнями  зацвітали...
Весна-царівна  знов  стає  навколішки  -  від  них  підпалює  запала.
Несе,  мов  мати  в  пелені,  всякої  зелені,  щоби  буяло-вибухало!
 А  ми,  з  тобою,  там  якраз  гуляли...
І,  враз!  Наша  любов  здетонувала!
Два  серця  вибухнули  одночасно  -  засліпили  очі  щастям...
 І  біля  водяних  потоків,  що  несуть  життя,
Немов  тих  водню  ізотопів  сталося  злиття...
Душею  стали  ми  одною,  і  весною
причастилися  квітчасто...
 Від  колосально-весняного  вибухання  -
Вивільняється  енергія  кохання.
І  щастя  хвиля  світом  прокотилася,  коли  вона  звільнилася...
 І  біля  водяних  потоків,  що  несуть  життя,
Немов  тих  водню  ізотопів  сталося  злиття...
У  наших  тіл  і  душ,  знай  сонце  сяє,
І,  довкіл,  природа  грає  туш...


         весна  2006  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50786
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2007
автор: Микола Шевченко