Збулася мрія! Ми в європах!
Від щастя у вухах гуде.
Сидим в Донбасі у окопах,
Ще не збагнули: ми – ніде.
Ще вірим твердо: будуть в пузах
Німецькі, польскії меди,
Тепер же ми в євросоюзах,
Нам так хотілося туди.
Туди ми рвались, мов скажені,
Нам рай ввижався крізь туман.
Були ми мудрі, перевчені
І нам підсунули майдан.
Звели у бійні. Потім тризну
На трупах стали відправлять.
Це ж треба так любить Вітчизну,
Щоби розтяти і продать.
Це ж треба так її любити:
Донбас і Крим продать тайком,
А щоб аферу ту прикрити
Майдан придумали з кийком.
А далі бомби, кулемети…
І полилась рікою кров.
Чи я ж відкрив якісь секрети,
З очей незрячих здер покров?
Збулася мрія! Ми в європах...
Де мед солодший і шенген…
Сидим в Донбасі у окопах -
Кров людська капа зі знамен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508013
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: Івашина В.І. 2