Стати чиїмось ранком або кавою
Мабуть хочеться кожному.
Для когось ти залишишся перехожим,
А для когось будеш опорою,
Тим надійним плечем,
Яке триматиме на плаву
В нелегких життєвих дорогах.
Кажуть,
Ніби час змиває все те,
Що на початку так красиво розпускалось,
Немов весною перші квіти.
Якщо це так – тоді для чого ці зізнання?
Час без вагань відбирає молодість,
Але він ніколи не торкнеться того,
Що живе в людських серцях,
Того що дозволяє рухатись далі.
Це почуття…
Вони і є життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508047
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: Iren Iren