У кожного із нас своя дорога ,
Чужої стежки не пройти нікому,
Поглянеш…Не далеко від порогу…
А вже пора збиратися додому.
Туди,де невагомість і безмежність,
Де не потрібні ні хати,ні гроші.
Творець чекає на душі бентежність,
На сльози каяття в гріхах порочних.
Хтось скаже:- Про це рано говорити.
Але ніхто незна кінець дороги,
Тому потрібно кожну мить прожити,
Немов останню ,щоби не жаліти.
28.06.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508059
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: леся квіт