Мамо, я так стомилась, правди ніде немає,
Мамо, я так змінилась, раз і уже назавжди!
Мамо, а ти ж говорила... тільки тебе я не чула,
Мамо, життя так навчило, до старості не забуду.
Татко, ти знаєш гірко, гірко не від шоколаду,
Хочеться від життя солодкого мармеладу.
Татко, я так втомилась, правда, лежу безсило,
Ніби мене кусочок щось просто відкусило.
Десь я себе згубила, десь залатала рани,
Те, що мене топило, вкинуло до нірвани.
Десь я себе згубила, десь я закрила двері,
Все, що я відчуваю, вилито на папері.
08.05.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508180
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2014
автор: Alia