втікати більше нікуди
хоч й двері усі навстіж
невидимими нитками
намертво зв'язав ти
вхопив мене за горло
стискаєш все сильніше
і дихати все важче
і голос все тихіший
а в очі лізе морок
лиш чорнота довкола
і пре на мене вперто
а я немічна та квола
так ніби й зовсім гола
нездатна й ворухнутись
невільниця на волі
несила посміхнутись
волоссям вітер грає
безжально ним тріпоче
а той все не пускає
чого від мене хочеш?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508294
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Філіжанка_Кави