Мій дім... мій дім - холодні вулиці.
Я шукаю тепло по смітниках,
Викинуте, позбавлене долі, як я...
Не потрібне, тліюче тепло.
Сьогодні знову буде холодно,
І мені буде снитися моя сім`я.
Мні будеш снитися ти.
Рідний,
Потрібний.
Я буду вірити в тебе,
і нікому крім мене не потрібна ця віра.
Любитиму попри все, безбожно.
Шкода, що люди не вміють так любити...
Шкода... тоді б мене ...
Мене не викинули.
Я кажу викинули, але вірю, що мене загубили.
А завтра, завтра ти мене знайдеш.
Гаснуть в`язниці живих ще людей,
це їхні оселі,- замки їхніх очей.
Під під!їздом з надією біля мусорних баків,
Заснула назавжди бродяча собака.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508299
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Адам Буткевич