Хмаринки збіглись і закрили небеса.
Заплакали . У них таке буває.
Краплі дощу, як справжні чудеса,
Їх голос навкруги лунає.
Під шум дощу думки снують,
Як хмарки виникають і зникають,
А крапельки своє стакато б’ють
Немов зі мною чи з думками заграють.
Мелодія дощу по-різному звучить.
Прислухайсь і почуєш вальс чи джаз.
Бентежить мою душу така мить.
І навкруги так свіжо стане враз.
Дощ змив з землі весь негатив.
Усі людські прокляття злість, наругу.
Повітря атмосфери освіжив
І зняв з душі земної всю напругу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508345
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: LaraS