Які темносині, тихі ночі під Каневом!
А Місяць немов човен мляво пливе.
І зірки на дно Неба відправлені крадієм,
Даждь-богом, норовистій Лебі на зле.
А вона, як завжди, звично вже, десь приховалась,
Адже гонорить українські краї,
І можливо, що з Мороком таємно побралась,
Росою впала на трави килими.
К.
30.06.2014
*******
"Ніч під Каневом" 418 х 297;
папір, пастель; 25.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508414
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Левчишин Віктор