11.
Тут будуть гарні і погані днини,
Та ти один за них відвіт несеш.
Від того, як дорогу обереш,
Залежить, як по ній вперед ітимеш.
Так жити ж як, ти хочеш запитати,
Так ти про це давно повинен знати.
Про це писалось в книгах всіх святих:
Не укради, люби батьків своїх…
І інші заповіді писані й відомі.
Від них орієнтир собі бери,
Хоча вони від часу і старі,
Але вони найкращі і знайомі.
Проте, хоч як життя не проживеш,
Ти іншу долю в Бога не візьмеш.
12.
Ти іншу долю в Бога не візьмеш.
Вона одна, у ній життя майбутнє.
Там все розписано: і те, чого не ждеш,
І що погане і, звичайно, путнє.
Хоча ти дещо можеш там змінити,
Якщо захочеш щось в житті зробити.
Придумати, родити чи створить,
Господь ще трохи дасть тобі пожить.
Хтось все це дійство кармою зове –
Ти маєш всі гріхи свої відбути.
Проте Господь дає тобі спокуту,
Коли ти зрозумів, що робиш зле.
З цієї, а чи з іншої причини,
Свій шлях достойно ти пройти повинен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508418
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Мірошник Володимир