[b]Я архітектор власного життя,
Я з глини зліплю нове серце.
Бо часто туди всі заносять сміття,
І гірко стає, наче від перцю.
Я скульптор власних думок,
Я собі весь світ збудую.
Намалюю безліч зірок,
І інших думок не почую.
Я сценарист і режисер,
Я сама зіграю всі ролі.
І на виставі мій весь партер.
Вистава із запахом крові…
Я намалюю тебе, і поселю у цім світі,
Для тебе ще раз зіграю виставу життя.
Перш ніж взяти і мости усі попалити,
Я скажу, що ти мій. А я назавжди твоя.
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2014
автор: Light-In-Sky