Осіннє літо п’ятою порою…
Таке байдуже, зовсім непривітне,
Шукає вітер між дерев спокою
І сонце не золотиться, а блідне…
Сумує червень місяцем нелітнім,
Сьогодні днем останнім догоряє.
І небо неспокійне і самітнє
З-за хмар лякливо нишком заглядає…
Земля моя, а чоботи чужинські…
Земля моя, а вкрилась полинами…
Тужливе літо…Сльози материнські…
І плаче Україна за синами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508444
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Наталія Ярема