Я не хочу для тебе більше писати теплі рядки,
Навіть якщо лягають вони на папір естетично.
Я втомилась від тебе тікати. Мені не втікти.
Відпусти мене. Я ж бо самотня, смішна істеричка.
Я не хочу більше сльози в очах тамувати,
Я не хочу думати тільки про тебе весь день.
Відпусти мене. Я дуже втомилась тікати.
Мені в серці болить і у грудях дуже пече.
Зашерхає на венах моя думка сумна і самотня,
Не дивись так у очі. Зупини мені краще планету.
Не втирай мені щоки, що зовсім змарніли й намокли.
Я не хочу гадати : "з ким ти зараз ?" і "де ти ?"
Я втомилась боротись. Я пальці усі поламала.
Забирай все до біса. Відпусти мене, рідний, благаю.
Я повірила в очі, які так палко колись покохала.
Правда жорстока. Я без тебе тихо вмираю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508519
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2014
автор: Олька Оленька