Крильця тобі я прикріплюю,
Відпускаю зі сумом на Небо:
Лети, Голубко тендітная,
Мабу́ть, там чекають на тебе?!
Піднімешся вище від хмар ти
Над світом грішним, покинутим...
Радітиму щиро, бо варта
Ти райських щедрот і клімату.
Турботи внизу залишаться,
Затішить усе довкола...
Куди, невиправна грішнице?! –
Долине розгніваний Голос.
За злетом - стрімке падіння
Поверне до раю земного...
Упа́деш у мо́ї обійми
І станеш Богинею знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2014
автор: Юрij Бyжaнuн