усі сміються, бо пора:
і друзі, й недруги, і просто перехожі,
з авоськами йдучи у магазин -
і тільки я, крізь сміх,
топлю у випарах дешевого "пального"
гріх!
учора я кохання вбив...
убив ту мить,
що сонце вранішнє стрічає поцілунком
з росою змішаним ще сонних теплих нив;
моє кохання, -
стогін вітру в дротах монтажних
електричних снів -
його учора я похоронив...
...ні стомлених роботою чинуш,
безслівних співчуваючих близьких;
ні сліз, ні плачу, ні відпівів святих отців -
я був один! -
не ставив пам'ятник під оркестровий спів
(ба, навіть, хилого хреста не ставив!),
ніхто борщу у переддень не розігрів
й за упокій не випито і грама! -
я так хотів...
...тепер лиш сміх,
прихований, із-за спини,
заточкою щасливих минулих днів
у зону серця...
29.06.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508617
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.07.2014
автор: Андрій Люпин