лисохвості з то́нучого корабля,
втікаючи, подали пропозицію
і в останній момент вона
чорноротими чайками прийнята -
одноголосно, в першому ж читанні! -
лишити цих трьох в порту!
і швейцаром забуто у мить
про квитки, що тріпочуть під шурхіт кишень,
про розпатланий поспіх
на шаховій дошці таксиста...
вся команда, від штурмана й кока
до салаг із відром у руках,
тиче з палуби дулі,
ефективні відзнаки прощання...
перша злісно-отруйним плювком
освятила подальший їх шлях...
і здригнувся гидливо моряк -
сім вітрів його матері в гузно! -
бо від нього по правому борту
спрут, за якір чіпляючись боком,
у чорнильнім болоті сховав
стрілку компасу...
а судно́ уже стало на курс...
в небі очі сумні втопивши,
друга руки згребла у молитві -
блимнув в даль і заснув маяк...
добрий знак...
і принижені чайки від голоду
відтинають ванто́м пусті голови...
корабель у імлі ватерлінії...
суд пацючий у повному складі,
як творіння сліпого творця,
по воді, у сльозах умиваючись,
в руки третьої б'ється в прощенні...
божий суд й того ж бога молебень
біля ніг її сіллю розтрушується...
заплива за пунктир горизонту
й у невинності снів штормових
судно айсберг стріча поцілунком,
холодним...
у порту пахне морем і часом
з барів лине прокуреним басом,
як "Титанік" відплив,
залишивши лиш трьох пасажирів...
б'ється скло і тече п'яна кров,
а на березі, за́ руки взявшись,
ждуть нових відпливних кораблів
пані Втрачена Віра,
пані Вме́рла Надія
і мадам "все ще буде в порядку"
Любов...
29.06.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508619
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2014
автор: Андрій Люпин