Козацький дух

Не  злякаєш  нас  ніколи,  не  закриєш  рота
Не  зламаєш  "Дух  козацький",  не  пройдеш  ні  трохи
Тисячу  солдат  відправиш  -  десять  тисяч  встане
Дух  зламаєш  ти  мільйону  -  весь  народ  повстане

Раб  і  зрадник  поступився  -  стали  ми  стіною
Камінь  із  гори  спустився,  землю  я  відстою
Я  не  буду  многослівним,  не  скажу  ні  слова
Паничам  своїм  сумнівним;  Тільки  Ненька  й  Мова

Буду  Маму  захищати  і  дівчат  вродливих
Не  зімкнуть  свої  лещата  нелюди  брехливі
Візьму  зброю  я  у  руки,  станемо  до  бою
І  згадають  нас  онуки  за  жадану  волю

Хай  стріляють  супостати  в  спину  і  обличчя
Українців  не  хвилюють  хибні  протиріччя
Ми  свою  жадану  волю  тисячма  роками
Здобували  булавою,  кров  текла  ріками

Ми  шляхетно  будували  незалежну  землю
Мову  лагідно  плекали,  лікували  Неньку
Ненька  наша  нездоланна,  праведна  й  вродлива
Буде  гарна  і  щаслива,  лагідна  й  красива

Серед  гір  і  серед  степу,  серед  міст  і  селищ
Не  згорнеш  «Свободи  голос»,  не  зламаєш  велич
Велич  мислень  Калнишевських,  перемог  Хмельницьких
Орликівських  конституцій,  справ  антибандитських

І  завзяття  українське  проти  ваших  танків
Все  життя  лунати  буде  серед  всіх  останків
Тих,  хто  наперед  поляже  за  народ  незламний
Дух  свій  справжній  хто  покаже  і  характер  славний

Сталін  не  пройшов  ганебний,  Фюрер  захлинувся
Янукович  втік  паскудний  -  путін  заїкнувся
Не  туди  ти  свою  пику  вирішив  запхати!
Сам  собі,  зламавши  ікла,  будеш  геть  тікати

І  кордони  Українські  простягнуться  сходом  
На  твою  ворожу  землю  із  твоїм  народом
Бо  свідомі  Росіяни  не  пробачать  кату
Ворожнечі  твої  плани  проти  свого  брата

Кайся  сину  сатанинський,  боячись  за  себе
Син  гуманний  Український  молиться  за  тебе

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508735
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Антон Максимов