Коли згадаю, що ти є,
То запалю зорю погаслу.
Міняє сяєво твоє
Жорстоку долю на прекрасну.
Нема ні смутку, а ні зла;
І смерть – блакитна,а не чорна.
І пахне так, мов знов зросла
Трава, яку скосили щойно.
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508751
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: artist2012