СОНЕЧКО

Учора  дощ,  умивши  плити
І  напоївши  квіти,  трави,
У  хмарі  ліг  собі  спочити,  
Бо  мав  на  те  законне  право.

А  сонце  встало,  походило
По  килимах  –  пухких  хмаринах.
У  небі  двері  прочинило,
Пішло  по  горах  і    долинах.

Промінням  вулиці  залились.
З  внучам  подалися  гуляти.
Атракціони  оживились,
І  сміх  помчався  поміж  хати.

Маленька,    хліб  узявши  в  ручки,
Між  голубів  його  ділила.
Те  сонце  в  погляді    онучки
Навіки  в  серці  залишила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508857
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)