На тридцять вісім сину повернуло,
Пора прекрасна зелензолота.
Лише роки нестримно і похмуро,
Біжать в свої нескошені літа.
Як би хотілось нам їх повернути,
Та розвертає й камені вода.
Тож не дано нам смертним зупинити,
Їх сила дика юномолода.
Отож дивись синок не заблудися,
Зерно твоє добром хай пророста.
У помилках своїх ти розберися,
Щоб ярина родилася густа.
Хай береже Господь тебе на світі,
Нехай в дорозі лихо не спітка.
Люби Вкраїну щиро і щомиті,
Вона прекрасна люба і свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508894
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Дід Миколай