Мій янголе, чому душа твоя болить?
Чому, здавалось, ще геть трохи - подих, мить,
Й обірвуться самотнього вже вітру струни,
Їх подих - для серця, мов священі руни.
І крил твоїх пелюстки вкриють мене знов,
Там, де були глибокі рани й гучна кров,
Де я вже остаточно і тілесно вмер,
Твоє п`янке тепло пульсує дотепер.
ДТХ
02.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508900
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Микита Баян