Мені подобається в ній ледь не усе,
Крім того, що її не можна покохати.
І те проміння, що вона в собі несе,
Вщент розриває в душі моїй неба ґрати.
Я пам`ятаю ледь обличчя всі деталі,
Але ніколи не забуду вже її тепло,
Що ніжно зігріватиме мене й надалі,
Цілуючи щоночі та щодня моє чоло.
Я пам`ятав в її речах усі дрібниці:
Матеріал чи навіть розміри кросівок,
Якого кольору її нова спідниця
І що вона вдягає для міських автівок...
Вона також це знала й зовсім не жила в речах...
І те, що близкість душ інтимніша, ніж близкість тіл.
Я просто мрію, щоб завжди жити в її очах.
Це все, чого я зараз хочу і колись хотів.
Травень - липень 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508903
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Микита Баян