Літо вже надійшло,
Я нарешті його дочекався,
Нагадали дитинство
Ці і літні, і лагідні дні.
Ніжить знову тепло,
Все виходить – за щоб я не взявся,
Мабуть не помилився,
Що я тут, бо приємно мені.
Я ковтаю бальзам,
Що вітрець нам несе із повітрям.
Цей бальзам, як надія,
На майбутнє спокійне життя.
Я признаюся вам,
Що на серці мов квітка розквітла,
І долинула мрія
Розчинитись навік у житах.
Щоб за цим не звелось,
Чи то свято, а може і страта,
А, можливо, й без квітів
Час лихий, що лиш зброю кує,
Нам не раз довелось
І прийдеться на літо чекати,
То ж кохайте це літо,
Бо воно вже із вами, і є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509011
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Мірошник Володимир