більше Неба буває безвихідь
вище Нього стрибають від болю
і здавалося б є в тебе вихід
обвести́ все ж не можеш долю
окупація мозку і серця
у гарячих обіймах хвороби
на екрані твого люстерця
нікого́ після сотої спроби
за могутнім твоїм ешелоном
заховатися більше не зможеш
прийде хтось із новим талоном
і чужою твоя стане ложа
ви розбещені долею люди
працювати на себе не хтіли
не про вас наші славні етюди
ви для них нічорта не зробили
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509030
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Марія Крижана