Хмуриться небо осінню
сповнене,
мало так правди, багато брехні…
Ніби сховавсь за чужими долонями
в ночі холодні,
безсонні,
пусті…
Вітер щосили гойдає, мов маятник
зелені дерева...
Я вкотре мовчу,
в собі тривоги
тримаючи
маюся,
вписуюсь
впевнено
в повість чужу,
там мені місце давно
приготовлене…
В буденних рядках
з ‘являюся
ліриком…
Хмуриться небо осінню
сповнене,
мало так правди, в яку свято віримо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509050
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Юра...