І чому все не так, наче все як завжди:
І те небо яскраво-блакитне, і той ліс,
Те повітря і та ж бо вода,
Тільки він не вернуся із бою.
І той ліс, те повітря і та ж бо вода,
Тільки він не вернувся із бою
І тепер невтямки, хто правий був із нас
В суперечках без сну і покою.
А не вистачає його тільки тепер,
Коли він не вернувся із бою.
А не вистачає його тільки тепер,
Коли він не вернувся із бою.
Він змовчав не тоді і не в такт проспівав;
Він завжди говорив про щось інше.
Мені спати не дав,
Він зі сходом вставав,
А вчора не вернувся із бою.
Мені спати не дав,
Він зі сходом вставав,
А вчора не вернувся із бою.
Те, що пусто тепер не про те іде річ.
Тут помітив я: нас було двоє.
Для мене зимова була холодна та ніч,
Коли він не вернувся із бою.
Для мене зимова була холодна та ніч,
Коли він не вернувся із бою.
Ось тут вирвалась, наче з полону, весна.
Випадково покликав його я.
Друг лиши прикурить, а відтіль - тишина.
Він вчора не вернувся із бою.
Друг лиши прикурить, а відтіль - тишина.
Він вчора не вернувся із бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509343
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2014
автор: Іван Безликий