Ми так і не дивилися кіно,
А значить ми не бачилися ніколи.
Тоді чому руйнуєш каменем вікно,
І залишаєш скло мені під ноги.
Ми не святкували разом новий рік.
Хоча в обіймах органи торкалися до стін.
І у одному транспорті хотів ковтнути твій напій,
Але ж у натовпі по документам ми на ви.
Ми так і не наважилися на казковий треш,
Бо тільки паливо і за спиною диво.
І з неба обливало нас водою.
Один ми одному казали повернися, ось дивися.
Хоча ми не були знайомі,
А просто збиті п'яною стрілою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509530
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2014
автор: Максим Жембровський