Надія-генератор мрій, продовжує нам час,
Вона маяк, що світить нам в дорозі,
Вмира останньою, щоб вже покинуть нас,
Та завжди першою зустріне на порозі.
Коли від страху в жилах застигає кров,
Здається йде земля з-під ніг і руки опустились,
Маленька іскорка Її - й спалахує і Віра ,і Любов,
Що в серці за вуаллю таємниць тихенько притаїлись.
Любов – це Таїнство велике, промінь світла
З якої Бог усе, що в світі є, створив.
У кого в серці теж вона розквітла,
Благословен того завжди душі порив.
Віра не знає, що існують – «я не можу»
Бо віра в Бога , в себе, у життя
Дає всім впевненість – «я переможу!»
І сміливо крокуємо вперед - у майбуття.
Нехай не згасне іскорка надії
Хай розцвітає у серцях любов,
Вірте, що здійсняться ваші заповітні мрії
І щастя у ваш дім приходитиме знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509531
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2014
автор: LaraS