Як покидати шкода рідний дім
І геть летіти з любої колиски
Я шкодуватиму за втраченим усім
Переглядатиму із літ дитячих диски
Переді мною двері у життя –
І стежечка вузенька встелена травою,
А збоку,- є дорога грунтова
Запилена і змішана з журбою
Переді мною вибір,
Та життя, як завжди
Всі ставить свої умови.
Дорога грунтова – то шлях у небуття,
Стежина – нового життя пересторога
Тож дякую я долі за життєву спрагу,
Як тягу до джерельної води.
Спасибі любий краю за відвагу,
Що у незвідане життя мене пускаєш ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509595
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Майя-Софія