Хто я така? Чому ж не знаю…
Чи я живу, чи то блукаю?
В щоденний пустощах життя –
Що можеш ти – не можу я...
Як не закине доля, то життя поволоче,
А я хочу волі, (Та хто ж її не хоче?)
Життя – це кольорова штука,
Життя для тебе - вічная наука.
Воно глузує з тебе, бавиться,
Та ти не зволікай,
За цей свій Божий дар –
Кохай життя, кохай...
Воно дається тільки один раз,
Тож раз ти цей, прошу, не прогав
Бо стане пустим місцем враз,
Той, хто ніколи життя не кохав...
Не ти долю обираєш,
А доля тебе обира...
Яке зерно зараз посієш –
Такі і будуть жнива...
Чому ж заплакані очі?
Чому на серці журба?
Можливо не доспав ти ночі?
Та ні, - це доля така...
Та як би вона тебе не ламала,
Якою поганою б не стала,
Люби і долю, і життя,
Так само, як люблю їх я!!!
2004р (13років)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.12.2007
автор: Безбашенная