Секунда до секунди,
Хвилина до хвилини.
І поспішають люди
У вир життя невпинний.
Народження, зростання,
Стрімкі дитинства роки,
Юнацькі поривання,
Утрат гіркі уроки...
Гонитва у бажаннях
Здобути насолоду
І марні сподівання
Знайти п’янку свободу...
Ілюзії та мрії,
Як кораблі розбиті.
В життя нема надії,
Бо всі шляхи розмиті.
Секунда до секунди,
Хвилина до хвилини.
А люди, як верблюди,
Під ношами своїми...
Час птахом відлітає
У далеч невідому.
Хтось може запитає:
Який же сенс у цьому?!
Над прірвою дорога...
Уже і мить остання...
Є відповіді в кого
На всі оці питання?!
03-06.07.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509630
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Галина Левицька