Здається, все іде по плану.
Чоло прибій об берег точить.
Стомився день, у море канув
Охоче.
Безлюдно. Тільки ми, мов пт́ахи,
Докупи збилися крильц́ями.
І лиш вдихнули моря пахи
Серцями,
Побігло тілом трепетання,
У такт серця застукотіли,
Поринуть в лабіринт кохання
Схотіли.
Зі свистом гнав вітрисько дужий
По небі череду овечу.
Ти обійняв мене, мій друже,
За плечі.
Горіли щоки, наче вишні.
Вітри об тіло коси кл́епли.
Та нам удвох було зат́ишно
І тепло.
П́ахи - запах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)