Моє серце у твоїх долонях...
Безпорадне, у твоїй волі...
Чом долоні такі холодні?
Холод серце крає надвоє.
Чом твій погляд – пронизливий вітер?
Розриває, шматує душу,
Приніс зиму до нашого світу,
Змів надії весняних зрушень...
Чому слово твоє – лавина?
Обволікує, трощить єство...
Прагне жертви думка нестримна,
Що створила собі Божество...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509713
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Юрij Бyжaнuн