CОКІЛ

Куди  летиш  мій  любий  пташе,
Подалі  від  мої  очей?
Чому  не  хочеш  як  і  завше
Сідати  на  моє  плече?
Навіщо  ти  розправив  крила,
І  в  небо  синє  полетів,
В  якім  хмарини  мов  вітрила,
І  сотні  стомлених  вітрів?
Чом  став  боятись  моїх  рук?
Зникаєш  цяткою  вгорі.
Ти  ж  син  ось  цих  степів  і  лук!
Тут  твоє  місце  на  землі!
Чому  тобі  так  забаглося
Мене  лишити  одного,
У  цьому  світі  безголосся?
Скажи,  мій  пташе,  для  чого?
Куди  летиш?  Чи  повернешся
Похмурим  днем,  а  чи  дощем?
Ох,  пташе,  пташе,  рвеш  ти  серце
У  ньому  зараз  біль  та  щем.
Лети,  лети  мій  любий  пташе,
Подалі  від  моїх  очей…
Але  прошу  тебе,  як  завше
Вертайся  на  моє  плече…

19.  01.  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509719
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Віктор Остроух