Так я люблю Україну!
Вона моя мати, я є її сином,
У найтемнішу, похмуру годину
Лише до неї на крилах полину!
Так я люблю Україну!
Ось так до скону, за волю загину!
Так, як учив колись прадід Тарас
Мене і тебе – кожного з нас!
Так я люблю Україну!
І у скрутний час я її не покину,
І в моєму серці, і в моїх думках
Лише вона викорінює страх!
Так я люблю Україну!
У всій її пишній красі
Я є її громадянином –
Нехай мені заздрять усі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509737
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.07.2014
автор: Андрій Костюк