Ой награй, Скрипалю, пісню,
Що в лісах дуби шепочуть,
Де лежать сніги торішні,
Не цвітуть, не родять вишні,
Тільки слід у хащах вовчий.
Грай, Скрипалю, пісню вітру,
Хай течуть щоками сльози,
Що їх ніжний промінь витре
Із небесної палітри,
Грай, бо Ти у ласці Божій!
Твоїх звуків серце просить -
Грай, щоб міг зцілити душу,
Заглуши гарматний постріл,
Віджени незваних гостей,
Грай, хай гори з місця зрушать!
Як натхненно будеш грати
Ти у Божій цій сторонці –
Розцвітатимуть Карпати,
Згине ворог наш проклятий
І до тла згорить на сонці.
Грай! Ти потім відпочинеш,
Як здійсниш святу роботу,
Двері в дім Тобі відчинять,
Де Ти скинеш сорочину,
Що пройшла кривавим потом...
Ну а зараз – дай нам жару,
Щоб вітри сплелися в смерчі,
Розцвіли вогнем стожари,
Розійшлися чорні хмари,
Щезли геть примари смерті!
Грай, любимчику Фортуни,
По акордах вдар незнаних -
Хай напнуться серця струни,
Хай не буде більше суму
І Вкраїна зцілить рани !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509845
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.07.2014
автор: валькірія