31.07.1992
[b]Закон 36[/b]
[i]Преамбула
Ніхто та ніколи не має права знати, що все його майбутнє можливе в один момент перетворитися на минуле. Ніхто окрім Людини, окрім Хомо Сапієнс сапієнс. Бо тільки в його уяві , в його Свідомості та в його Програмі Розвитку існує обов'язковий термін, який обумовлює геть усі процеси у тому Світі, який люди назвали Реальним.
Ці процеси мають зворотний зв'язок. І для того, щоб поновити чи переробити той чи інший витвір, Нам зовсім не треба повертати термін існування Реального Світу та Реальності назад, бо для Нас все це існує завжди Зараз. Тому Ми завжди коригуємо не тільки Майбутнє Хомо Сапієнс сапієнс, а і його Минуле, хоча для людей Минуле завжди здається стабільним. Ця Наша здатність є унікальною тільки з точки зору Людини, а з Нашої точки зору це звичайна та банальна операція.
Але останнім часом, завдяки змушеному випередженню у розвитку окремих представників Хомо Сапієнс сапієнс по шкалі Вертикальних Рас, утворилася загроза, що можуть серед них з'явитися такі, що будуть здатні коригувати не тільки Майбутнє, а і Минуле.
Тому Ми приймаємо і вже прийняли цей Закон, який забороняє будь-яке коригування Минулого, але дозволяє будь-яке коригування Майбутнього, хоча і в межах Основної Програми Розвитку Людства.
Ця заборона розповсюджується на усіх сенситивів усіх рангів та щаблів, окрім тих, кому по Нашому рішенню надається спеціальне право на таке коригування. [/i]
[b]ЗАКОН
Жоден представник Хомо Сапієнс сапієнс рівня Розкриття та Підключення до Інформаторіїв Дев'ятого рівня включно не мають права коригувати Минуле та Майбутнє; Десятого рівня - Минуле, а рівня 11 мають право виконувати таке коригування по спеціальному Дозволу.
[/b]
[u][i]Висновок 1.[/i][/u]
На Землі таким чином утворюється Ієрархія Кодувальників Майбутнього та Минулого.
[u][i]Висновок 2.[/i][/u]
Кожен сенситив повинен обов'язково знати цей Закон, бо його дії можуть мимоволі зачепити заборонені щаблі.
[u][i]Висновок 3.[/i][/u]
Кожен, хто має право на коригування Минулого, має право робити це тільки по Дозволу, отриманому від НадВищого Розуму.
03.08.1992
[b]Закон 37[/b]
[i]Преамбула
Падаючи на землю, лист будь-якого дерева, що скидає листя, завжди вже відпрацював своє призначення для подавання відповідних чинників дереву. Але цей лист тепер буде служити іншим та інакше: його будуть їсти комахи та різні інші рослини, коли він перегниє та здобрить собою ґрунт.
Точно так кожне створіння у Світобудові, що не має безсмертя, рано чи пізно проходить певні перетворення, спочатку відслужить своєму господарю, а потім іншим, навіть собі подібним.
Але для Носіїв Розуму є виняток. І він полягає от в чому.[/i]
[b]ЗАКОН
Кожний Носій Розуму, незалежно від його сфери, суті та прояву існування, завжди входить у непорушну спілку Життя і не має права нехтувати цим. Його місія в цьому полягає перш за все в утворенні та підтримці всього ланцюгу оновлення, розвитку та перетворення Життя Розумом без будь-яких компостних ознак у взаємовідносинах з собі подібними без огляду на походження, агрегатний стан, сферу існування, прояв Життя тощо.[/b]
Для умов Землі це означає, що самогубство є забороненим точно так, як і будь-який паразитизм однієї людини на іншій у будь-яких проявах цього.
[u][i]Висновок[/i][/u]
В умовах Землі цей Закон порушується весь час і простіше прорахувати коли він не порушується, ніж навпаки.
*******
"Сплячий джин",
папір, олівець;
1992
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509887
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2014
автор: Левчишин Віктор